Chapter Text
Джавіко Коріно сидячи у напівтемряві свого кабінету хоч і куняв носом проте намагався це приховати. Звикла Рейна, періодично стріляла поглядом у бік господаря щоб упевнитись чи не заснув він, та тінь що падала з-під густих брів ускладнювала цю задачу.
- Ви не втомилися, мій імператоре? - услужливо поцікавилась дівчина поклавши на коліна третій том серії книг "Структура видобування прянощів".
- Здається так. - Лагідно посміхнувшись відповів Імператор, а потім сильно потер очі.
Він махнув рукою, коли Рейна спробувала піднятись щоб залишити Джавіко і та сіла назад розправивши поділ сукні. Поки імператор гуляв десь у своїх думках, його вихованка бігала очима позаду нього радіючи що черговий вечір із читанням не цікавої для неї книжки підходив кінця.
- Завтра прибудуть твої батьки. - Серце Рейни затремтіло, проте вона так і залишилась спокійна. Ці чутки про скорий шлюб принцеси Інез із молодшим братом Рейни Пруветом, давно ширилися палацом, а в підтвердження ним, що Імператор Джавіко, що імператриця Наталія кривилися замість прямих відповідей. - У герцога Річаза дійсно є стільки можливостей та грошей як він розказує?
Рейна привітдкрила рот та дала відповідь лише через кілька секунд підбираючи слова, а спостережливий Коріно поблискуючи очима намагався прочитати емоції послушниці.
- Чи можу я це знати напевно, мій імператоре? Я ваша вихованка вже понад п'ять років і стільки часу не була в дома, то ж не можу знати як йдуть справи у моєї сім'ї, лише судити по чуткам. Проте знаючи свого батька, його ділову хватку, запевняю Вас - він не буде розкидуватись пустими обіцянками.
Влаштований такою шанобливою і правдивою відповідю, Коріно кивнув, а Річаз тим часом вагалась: чи просити її дозволу піти у свої покої, чи ще трохи почекати.
- Як думаєш цей шлюб не буде помилкою? - Це питання імператор задав, мабуть всім кому міг, намагаючись знайти причину відмовити герцогу у його пропозиції, проте справи на Аракісі були кепські. Кожен день траплялись напади на конвої зі сторони контрабандистів, місцевих і піщаних хробаків. Герцог Річаз, після весілля його єдиного сина із принцесою Інез обіцяв по-троїти техніку, дати людей та приймати активну участь у вирішені всіх проблем пов'язаних із добутком прянощів. Гордість імператора не дозволяла визнати факт що він потребує допомоги, а слабкодухість унеможливлювала вимагати від підданих їх прямих обов'язків.
Рейна що сиділа на пуфі із прямою спиною глянула на не молодого імператора, на його хоч і гарну у мундірі статуру проте виснажену часом, видихнула повітря, а потім відповіла.
- Принцеса Інез здається рада такому союзу, а мій брат, принаймні яким я його пам'ятаю, добрий та щирий хлопчик. Він ніколи не образить вашої доньки.
Імператор гучно розсміявся, від чого Річаз смикнулась наче пташка що побачила хижого кота. Вона зам'яла пухкі губи за пару раз змахнула темними віями прикриваючи свої очі кольору спілої вишні.
- Дійсно. Що ж ти ще могла сказати! - Він витер сльозу яка з'явилась під час сміху і з поважним видом вчителя, чи то старшого наставника при піднявся з місця, а слідом так поступила і сама Рейна що не розділяла веселощів свого господаря. - Ти бачила Прувета коли тому було чотри роки. Та я сам винний, як можна було чекати від такої юної дівчини не романтичної відповіді. Люба, можеш йти до себе.
Не глядячи на вихованку чоловік махнув рукою від себе, а потім попрямував у сад склавши руки за спину і ще трохи посміхаючись.
Рейна ж покинувши імператора неквапом йшла довгим коридором що розписували найкращі митці та углибилась у свої думки так сильно що не помічала служниць які кланялись завбачивши її.
Принцесу Інез ще з малечку готували до майбутнього керування імперією і родовитими домами. Найкращі вчителі, нянечки, і подруги яких відбирала для неї матінка. Кожен день вона займалась із майстром мечів вивчаючи танець бою, а у вечері Каша ділилась таємницями сестринства, куди збиралась примкнути Інез. Тільки от дев'ятнадцятирічна принцеса жодного разу не з'явилась на зібраннях батька і не прочитала жодної книжки які читав її батько. Рейна ж з дванадцяти років будучи далеко від дому отримувала листи від матері із настановами, та повчаннями. Їй дозволялось лише пару повідомлень про себе, а все інше носило інформацію про тих хто навідував імператора, які кроки думають робити Коріно, і чи є можливість її сім'ї вплинути на розвиток подій. До того ж, майже з перших днів імператор помітив тихий приємний голос Рейни і маючи поганий зір звав ту до себе що б та читала йому найнудніші книжки з всіх що були в бібліотеці падішаха. То ж зараз, коли Джавіко задав такі провокаційні запитання, сліпо вірячи що за ці п'ять років Коріно замінили дівчині її справжню сім'ю, Рейна давала відповіді які б не нашкодили планам її батька.
Безмежно високі податки кожен рік робили на третину менш заможними всі славетні сім'ї. Жоден дім не міг конкурувати із домом Коріно, окрім Річазів і це було можливо лише в одному випадку: Герцог приховував справжній прибуток, а значить платив менше у казну. Наталія намагалась розкрити очі чоловікові, та той впевнений у неможливості обходити закон, свято вірив одному з головних сюзеренів допоки допомога "за спасибі" не перетворилась на угоду довірити імперію, у майбутньому Прувету, а значить зробити дім Річазів ще багатше.
Якби Рейна могла сказати правду, то дала б пораду просити більше допомоги ніж ту що запропонував її батько герцог, адже то була маленька крапля із того що той може. А щодо шлюбу, то це буде великою помилкою дому Коріно: Принцеса вважала себе занадто розумною, копією своєї хитрої матері, проте це була звичайна розпещена,пихата і зухвала дівчина. Плани Інез найближчі п'ять - сім років жити для себе поки її чоловік підростав, зроблять із неї другого Констянтина що втопав у розпусті, прянощах та званих вечорах у його покоях з найгарнішими жінками імперії. А Прувет, якого виховували в таких же жорстоких умовах як і саму Рейну зможе швидко увійти в течію влади та перейняти всю владу до своїх рук.
Річаз завернула за кут, і не відриваючи очей від підлоги йшла далі, зовсім не помітивши принца, який зі своєю звичною усмішкою спостерігав за дівчиною, а потім зрозумівши що та так і не озирнеться до нього гучно ляснув в долоні.
- Мій принце. - Спочатку Рейна відскочила в бік від такого різкого звуку, а потім озирнувшись із зведеними бровами та міцно сжатими губами вмить зробила поклон.
Вона як завжди дивилась кудись в бік із відстороненим виразом обличчя чекаючи до поки знущання з неї скінчаться. Констянтин же відштовхнувшись від стіни у напіврозтібнуті сорочці та темних брюках заправлених у високі чоботи, неквапом зробив пару кроків до Рейни, а потім прикусивши нижню губу припідняв брови.
- і звідки ти так пізно йдеш? - Його кучері не здавались милими для Рейни, а широке підборіддя не розказувало про мужність, лише псувало його і так мізерну вроду. До того ж принц був, по міркам Рейни, за високим і тому у неї частенько боліла шия коли вони довго розмовляли.
- Від Вашого батька, мій принце.
- Даже наложниці у такий час від нього не виходять. - Хлопець спробував перехопити погляд і коли це вдалось він розсміявся пуцолановому кольору щок Річаз.
- Я лише читаю для Вашого батька, бути наложницею імператора є велика честь та я не можу зрівнятись із вродою Вашої матері. - Вихована справжньою панночкою Рейна швидко знайшлась із шанобливою відповіддю, але Констянтин на це почав невдоволено жувати щоки після чого розвернувся на п'ятках залишивши дівчину у спокої.
Якщо Прувет одружиться з Інез, то Рейна нарешті зможе повернутись до дому і це було її самою великою мрією з першого дня прибування в сім'ї Коріно.